-
1 reconversion
n1) реконверсія; переведення воєнної промисловості на мирні рейки2) геол. перетворення, видозміна (руди тощо)* * *n1) eк. реконверсія, переведення військової промисловості на мирну продукцію2) гeoл. перетворення, видозміна ( руди) -
2 bull-dose
1. n1) амер., розм. добряче шмагання2) розбивання великих грудок (руди тощо)2. v1) амер., розм. залякувати; шантажувати; примушувати; погрожувати2) шмагати3) розбивати великі грудки; вирівнювати ґрунт -
3 dressing
n1) одягання2) прикрашання; убрання3) архт. орнамент (на стелі тощо)4) приправа; соус; гарнір5) перев'язувальний матеріал6) перев'язування (рани)7) білування (туші тварини)8) удобрення9) обробіток (землі)11) тех. рихтування, правка12) облицювання, оздоблення; очистка13) текст. шліхтування15) розм., ірон. прочухан16) військ. рівняння, шикування* * *n1) вдягання2) прикраса, убрання3) apxiт. орнаменти ( на стелі)4) приправа5) = dressing-down6) перев'язний матеріал; пов'язки, перев'язки7) вiйcьк. шикування10) добриво; внесення добрив у підгодівлю12) тіпання (кужілі, прядива)13) тex. заправляння ( різального інструмента)14) тex. правка, рихтування15) обробка, очищення; облицювання16) тeкcт. шліхтування, апретування17) гipн. збагачення ( руди)19) протравляння ( насіння) -
4 hutch
1. n1) сундук, скриня; ящик2) клітка для кролів (нутрій тощо)3) розм. хатина, халупа, хижка4) засік5) тех. бункер6) гірн. шахтна вагонетка7) лоток для промивання руди8) рудний концентрат2. v1) складати (відкладати) в сундук2) гірн. промивати руду* * *I n1) скриня; комод; буфет3) хатина, халупка4) засік5) тex. бункер6) гipн. руднична вагонетка; лоток для промивання руди; рудний концентратII v1) складати, відкладати в скриню2) гipн. промивати руду -
5 prospect
In1) вид, вигляд; панорама2) тж pl перспектива; види (плани) на майбутнє; надія, сподіванняa man of no prospects — людина без перспектив (без планів) на майбутнє
3) передбачуваний покупець (кандидат, клієнт, передплатник)4) гірн. пошуки, розвідка5) проспект (вулиця)IIv1) досліджувати; розвідуватиto prospect for gold — розвідувати (шукати) золото
2) бути перспективним (про копальню тощо)* * *I n1) вид, панорама, перспектива; проспект2) pl перспектива; види, плани на майбутнє; надія3) ймовірний, передбачуваний покупець, клієнт, передплатник, кандидат4) гipн., гeoл. пошуки, дослідження, розвідка5) гipн., гeoл. потенційний або перспективний поклад; вказівка на наявність покладу ( корисних копалин)6) гipн. рудник або шахта в початковій стадії експлуатації7) гipн. ( процентний) вміст рудиII v1) досліджувати; розвідувати2) гipн. здійснювати дослідний видобуток руди (для визначення цінності рудника, шахти або покладу) -
6 recovery
n1) повернення собі (втраченого)2) видужання; вилікування, зцілення3) пробудження (після наркозу); опритомнення4) оздоровлення, пожвавлення, відновлення5) відшкодування6) ремонт, відновлення; відбудовні роботи7) військ. евакуація пошкодженої техніки8) врятування (дослідноїракети тощо)9) стягнення; одержання (втраченого); інкасування10) юр. стягнення через суд11) вирівнювання, випрямляння; повернення у вихідний стан12) тех. повернення на Землю (космічного корабля)14) військ. вихід з бою15) гірн. видобування (металу з руди)17) пружна деформація◊ recovery station — військ. ремонтно-відновна станція
◊ recovery vehicle — військ. пересувна ремонтна майстерня
◊ past recovery — безнадійний, безповоротно втрачений
* * *I n1) повернення, повернення собі; отримання знову ( втраченого)2) одужання; зцілення, вилікування; пробудження ( після наркозу); прихід до тями ( після непритомності)3) оздоровлення; пожвавлення; відновлення5) відбудовні роботи; ремонт, відновлення ( техніки); вiйcьк. евакуація пошкодженої техніки; порятунок (дослідницької ракети, космонавтів)6) стягнення; повернення, отримання назад; кoм. інкасування; юp. віндикація, стягнення в судовому порядку; юp. сума, яка стягується за рішенням суду7) повернення у вихідне положення; випрямлення8) гipн. видобування ( металу з руди); вихід10) cпeц. пружна деформація11) cпopт. витримка ( веслування); винос руки, підтягування ніг ( плавання); вихід, відхід ( фехтування)13) повернення на Землю ( космічного корабля); входження у щільний шар атмосфери е посадка14) acтp. повернення ( комети)II a; косм. -
7 post
1. n1) стовп2) підпірка, стійка3) щогла; паля4) геол. дрібнозернистий пісковик5) поштаto send by (the) post — відіслати поштою
6) поштове відділення; поштова контора7) поштова скринька8) поштова карета9) поштова станція10) кореспонденція, пошта11) листоноша12) доставка пошти13) пост, посада14) військ. пост15) позиція; укріплений вузол; форт16) вогнева точка18) торговельне поселення (в колонії)19) тех. пульт управління20) зал. блокпост21) військ. сигнал на сурміJob's post — людина, що приносить погані вісті
2. adv1) на поштових конях2) поспішно, стрімко3. v1) вивішувати, розклеювати«post no bills!» — «вивішувати оголошення забороняється!»
2) обклеювати афішами (плакатами тощо)4) вивішувати списки студентів, що не витримали екзаменів5) відсилати поштою; опускати у поштову скриньку6) їхати на поштових7) мчати, поспішати8) сповіщати; давати інформацію9) переносити у гросбух10) ставити, розставляти11) виставляти караул12) призначати на посаду13) прикомандировуватиpost exchange — військ. гарнізонний магазин військово-торговельної служби
post mortem — лат. після смерті
* * *I n1) стовпtelegraph post — телеграфний стовп; cпopт. стовп (біля старту або фінішу; the starting або winning post) жердина, кіл, віха
2) тex., бyд. стояк; підкіс, підпірка; щогла, паля; надовбень; стовпчик3) мop. ахтерштевень4) гipн. цілик вугілля або руди5) гeoл. дрібнозернистий піщаник ( post stone)6) cпeц. штир (замка, хвилеводу)7) зовнішня доріжка (іподрому, стадіону)8) eл. клемаII v1) вивішувати, розклеювати (оголошення, афіші; post up); обклеювати плакатами, афішами ( стіни)2) повідомляти, оголошувати ( про що-небудь) або рекламувати ( що-небудь) за допомогою афіш, плакатів, оголошень; заносити, вносити чиє-небудь прізвище до списку; вивішувати списки студентів, що не склали іспитів ( у деяких коледжах); cл. виставляти або вивішувати забороняючі таблички, робити заборонні написи; привселюдно засудити кого-небудь3) cл.; cпopт. записувати рахунокIII n1) пошта2) поштове відділення; поштова контора; поштова скринька3) пошта, кореспонденція4) icт. поштова карета або диліжанс; поштовий пароплав; поштова станція5) icт. кучер поштової карети; icт.,; дiaл. листоноша; ( поштовий) кур'єр6) формат паперу (писального- 151/2 х 191/4 д.; друкувального- 151/4 х 19 д.)7) вид гри у жмурки, у якій після вигуку "general post" граючі міняються місцями ( general post)IV adv1) icт. на поштових або на кур'єрських конях2) спішно, стрімко, швидкоV v1) відправляти поштою; опускати в поштову скриньку2) їхати на поштових, на перекладних; підстрибувати, підскакувати в сідлі ( у такт рухам коня)3) мчати, поспішати ( post off)5) eк. переносити ( запис) у гросбух ( post up); заносити в бухгалтерську книгу; робити проводку, здійснювати рознесення по рахункахVI n1) пост, посада; положення2) вiйcьк. постoff post — поза службою; не під час виконання службових обов'язків; позиція; укріплений вузол, форт; вогнева точка; cл. пункт
3) cл.; вiйcьк. гарнізон; постійна стоянка ( військ)5) тex. пульт управління6) зaл. блокпост7) cл. ( місцеве) відділення організації ветеранів війни8) cл.; eк. місце торгівлі певним видом акційVII1) ставити, розставляти2) вiйcьк. виставляти караул; призначати на посаду; мop. прикомандировуватиVIII n; військ. -
8 shoot
I1. n1) полювання2) мисливське угіддя3) право відстрілу4) група мисливців5) змагання з стрільби6) стрільба7) залп8) стрімкий рух; ривок, кидок9) спорт. сильний удар (кидок)a shoot for goal — удар по воротах (футбол, хокей)
10) амер. проміжок між ударами весел11) приступ12) бистрина; стрімкий потік13) водоспад14) текст. прокидання човника; уточина15) тех. жолоб, лоток; ринва16) сміттєпровід17) канал через греблю18) с.г. розкіл (для худоби)19) геол. шток20) геол. скупчення руди21) ріст, проростання22) брунька; паросток; гілочка23) відріг24) нащадок25) бот., зоол. прирістto take a shoot — поїхати (піти) навпростець
to get the shoot — бути вигнаним (вилетіти) з роботи
to give smb. the shoot — вигнати когось з роботи
the whole (the entire) shoot — уся компанія
IIv (past і p.p. shot)1) стріляти; вести вогонь2) робити постріл (про зброю)3) уразити; влучити; поранити, убитиto shoot smb. (down) — застрелити когось
4) розстрілювати (тж shoot up)5) полюватиto shoot game — стріляти (полювати на) дичину
6) кидати, шпурлятиto shoot at the goal — бити по воротах (футбол, хокей)
8) амер. передавати, давати9) випромінювати10) промчати, промайнути; пронестися (тж shoot along, shoot forth)11) пронизувати; сіпати, стріляти, штрикати (про біль)12) скидати, звалювати; звантажувати15) кін. знімати16) амер. фотографувати17) амер., розм. залишати, кидати18) амер., розм. відсилати швидко (з терміновим дорученням)19) проростати; давати паростки; розпукуватисяshoot ahead — а) мчати; б) обганяти; випереджати, вириватися уперед; в) робити ривок (на перегонах тощо)
shoot along — промайнути, промчати
shoot away — а) продовжувати стріляти; б) розстріляти (усі патрони тощо)
shoot down — а) застрелити; розстріляти; б) збивати (вогнем); в) перемогти, взяти гору в суперечці
shoot forth — а) швидко висунути; б) промайнути
shoot up — а) застрелити, убити, розстріляти; б) обстрілювати; в) амер. тероризувати постійною стріляниною; г) швидко зростати, підноситися, підвищуватися
to have shot one's bolt — розстріляти усі свої набої; вичерпати усі можливості
to shoot a mission — військ. вести вогонь по цілі
to shoot oneself clear — ав., розм. катапультуватися з літака
shot in the neck — розм. напідпитку
to shoot the moon — уночі виїхати з квартири, не заплативши за неї
to shoot at the mouth — молоти язиком, патякати
I'll be shot if... — щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...
shoot that! — заткни пельку!, годі патякати!
to shoot one's star — розм. померти
to shoot smb. in the eye — зробити комусь ведмежу послугу
* * *I n1) полювання; мисливське угіддя; право відстрілу; група мисливців3) кiнo, фoтo зйомка4) стрімкий рух; ривок, кидок; cпopт. сильний удар, кидок; cл. проміжок між ударами весел5) напад (кашлю, болю)6) запуск (ракети, експериментальний)7) промінь8) стромовина, бистрина; стрімкий потік; водоспад9) тeкcт. прокидка човника; уточина10) тex. жолоб; лоток; похилий стік; сміттєпровід11) канал для проходження через греблю; c-г. розкол ( для худоби)12) гeoл. шток; рудне скупченняII v( shot)1) стріляти; вести вогонь; вистрілювати, здійснювати постріл ( про зброю)2) попасти, вразити ( з вогнепальної зброї)to shoot and kill — застрелити; розстрілювати
3) стріляти, полювати; (for, at) полювати ( за чим-небудь); націлюватися ( на що-небудь)4) шпурляти, кидати; викидати, вивергати (полум'я, дим, лаву); запускати (феєрверк, ракету); cл. передавати, давати6) cпeц. викидати ( частинки); бомбардувати ( частинками); пронизувати, прорізати ( про промені)7) пронестися, промчати, промайнути (shoot along, shoot forth)8) пронизувати, смикати, стріляти ( про біль)9) скидати, звалювати, вивантажувати11) видаватися, виступати12) кiнo знімати, проводити зйомки; cл. фотографувати13) грати (в ігри, пов'язані з кидками); cпopт. з силою посилати ( м'яч); робити сильні удари ( по м'ячу); набирати очки, вигравати14) робити ставку ( в азартній грі); програти ( у кості)15) cл. відправляти швидко або зі спішним дорученням16) cл.; cл. залишати, кидати17) гipн. відпалювати18) мop. брати висоту ( світила)19) cл. робити упорскування, вливання; робити укол ( кому-небудь); впорскувати наркотик ( собі)III n1) ріст; проростання2) бoт. паросток; гілочка; відгалуження; нащадок3) бoт., зooл. прирістIV v( shot) проростати, рости; розпускатися; давати бруньки, паросткиVint груб. чорт його бери!; оце так! ( виражає досаду або подив) -
9 toll
1. n1) дзвін; благовіст2) похоронний дзвін3) мито, збір4) перен. данина5) додаткова плата за послуги (за міжміську телефонну розмову тощо)6) право стягати мито7) мірчук, плата зерном за помел8) утримання частини металу за переплавляння руди9) військ. втратиtoll call — амер. міжміська телефонна розмова (за додаткову плату)
toll line — амер. міжміська телефонна лінія
2. v1) повільно і розмірено бити у дзвони2) благовістити3) дзвонити за небіжчиком4) відбивати години5) стягати мито6) сплачувати мито7) обкладати даниною8) амер., розм. заманювати, зваблювати9) амер. заманювати в пастку (диких звірів)11) юр. анулювати12) платити за міжміську телефонну розмову (за проїзд по шосе, по залізниці, через міст тощо)13) брати мірчук* * *I n1) мито, збірtoll through — транзитне мито /плата/; to pay toll платити дорожнє мито
to raise the tolls — підвищити мита; дань
heavy toll — важка дань, великі жертви
to take toll (of smth) — наносити важку утрату (чому-н.)
tomobile accidents take a heavy toll of human lives — автомобільні катастрофи уносять багато людських життів
the private whisper campaign that he was a bit whacky took its toll — пущений впливовими особами слух про те, що він будучи не в собі, робив свою справу; війск. втрати
4) icт. утримання частини зерна за помел; утримання частини металу за переплавлення руді5) плата за провезення вантажу; фрахтII1) υl. дзвонити ( у дзвін); поволі, помірно ударяти; благовестити2) дзвонити по небіжчикові (to toll smb s death)III n1) дзвін церковних дзвонів; благовістIV1) υl. стягувати як митоVυ дiaл., aмep. привертати увагу, заманювати; aмep. заманювати в пастку ( диких звірів)VIυ юp. позбавляти (якого-н. прав)to toll an entry — позбавляти права доступу; анулювати
-
10 нікель
символ Niru\ \ никельen\ \ nickelde\ \ Nickelfr\ \ \ nickelелемент №28 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 58,71; відомі 15 ізотопів з масовими числами 53—67, типовий ступінь окислювання +II, +III; сріблясто-білий із блідо-жовтим відтінком метал, пластичний, феромагнітний, Tпл 1726 K; має середню активність; при звичайній температурі на повітрі не окислюється; легко утворює комплексні сполуки; у природі зустрічається у сполуках із сіркою, киснем, миш'яком тощо; основна сировина — сульфідні чи оксидні мідно-нікелеві руди; походження назви — від нім. Kupfernickel — непридатна мідь; відкрита 1751 року А.Кронштедтом (Швеція); застосовують для виробництва спеціальних сталей і сплавів з високою міцністю, жароміцністю, антикорозійними, магнітними, електричними властивостями; для утворення захисних покриттів; для виготовлення спеціальної хімічної апаратури тощо -
11 вихід
ч1) ( дія) going out, coming out, departureвихід з бою військ. — disengagement
вихід з пікірування ав. — pull-out
2) ( місце виходу) exit; egress, outlet, passage out3) ( зі складного становища) way out6) (із організації, партії тощо) leaving, secession, withdrawal; ( на пенсію) retirementвихід з організації амер. — walkout
вихід у відставку — retirement; resignation, resigning of one's office ( post), resignation ( retiring) from office
7) ек. output; yieldвихід продукції — product ( production) yield
8) геол. outcrop; ( пари) escape -
12 chunk
1. n розм.1) скиба; товстий шматок, кусень2) велика брила3) амер. товстун; товстуха4) амер. присадкуватий кінь2. v амер., розм.метнути, шпурнути (камінь тощо)* * *I n1) скиба; великий шматок, шмат; велика брила (руди, вугілля)2) aмep. товстун; товстуха, пампушка3) aмep. присадкуватий кінь4) колода, колодка, чурбан; товстий кінецьII v; амер.метнути, жбурнути ( камінь)III vбрязкати; гуркотіти, гуркати; гурчати; видавати хлипаючий звук -
13 crop
1. n1) урожай2) пашня; посів3) с.г. культура4) pl зернові (культури)5) воло (у птахів)6) розм. шлунок; утроба7) пужално8) коротка стрижка9) величезна кількість10) архт. верхня прикраса11) гірн. видобуток (вугілля тощо)12) вичинена шкура2. v1) збирати урожай; жати, косити2) давати урожай; уродити4) щипати траву; об'їдати кущі5) підстригати; підрізати; обрізати; зрізувати (квіти)□ to crop up — несподівано з'являтися (виникати)
* * *I n1) урожай2) хліб на корені; посів3) c-г. культура4) вихід, приплід; збільшення; поповнення5) велика кількість, маса; купа7) пужално, рукоять ( батога)9) apxiт. вінцева прикраса10) гipн. видобуток ( руди або вугілля)11) крупон, вичинена шкура12) підрізування або прорізування вуха ( тварини); вушна міткаII v1) щипати траву; об'їдати кущі3) саджати, сіяти4) давати врожай; збирати врожай, жати -
14 strike
[straɪk] I 1. v ( past struck; p. p. struck, заст. stricken)1) би́ти; вдаря́ти(ся)to strike back — да́ти зда́чі
to strike a blow for smb. [smth.] — ви́ступити на за́хист кого́сь (чого́сь)
to strike the first blow — бу́ти призві́дником
2) би́ти ( про годинник)it has just struck four — що́йно проби́ло чоти́ри (годи́ни)
the hour has struck — наста́в час
3) викре́шувати ( вогонь); запа́лювати(ся)to strike a match — запали́ти сірни́к
4) карбува́ти, вибива́ти5) наштовхну́тися на, випадко́во зустрі́тиto strike the eye — впада́ти у ві́чі
to strike oil — відкри́ти на́фтове родо́вище; перен. досягти́ у́спіху
6) спада́ти на ду́мку7) справля́ти вра́женняhow does it strike you? — яко́ї ви ду́мки про це?
how does his playing strike you? — як вам подо́бається його́ гра?
8) вселя́ти, виклика́ти ( жах тощо)9) уража́ти, приголо́мшуватиto strike one's flag — 1) мор. здава́ти кома́ндування 2) здава́тися, підкоря́тися
to strike an average — виво́дити сере́днє число́
12) амер. sl. шантажува́ти, вимага́ти13) sl. проси́ти, шука́ти проте́кції14) пуска́ти ( коріння)15) саджа́ти16) прямува́ти (тж. strike out)strike to the left — поверні́ть ліво́руч
17) проника́ти, прохо́дити; прони́зувати18) підсіка́ти ( рибу)19) ел. утво́рювати дугу́•- strike down
- strike in
- strike into
- strike off
- strike out
- strike through
- strike up
- strike upon••to strike it rich — 1) напа́сти на жи́лу 2) досяга́ти у́спіху
to strike home — 1) влучи́ти в ціль 2) зачепи́ти за живе́
to strike an attitude — ста́ти в (театра́льну) по́зу
2. nstrike the iron while it is hot — куй залі́зо, по́ки гаря́че
1) відкриття́ родо́вища на́фти (руди́)2) несподі́вана уда́ча3) уда́рto make a strike at smb. — замахну́тися на ко́гось
4) геол. простяга́ння жи́ли (пласта́)5) мі́ра є́мності ( різна у різних районах Англії)II 1. n1) страйкdirect strike — страйк про́ти вла́сного керівни́цтва
to be on strike — оголо́шувати страйк
2) колекти́вна відмо́ва ( від чогось); бойко́т3) attr. страйкови́й2. vstrike struggle — страйкова́ боротьба́
страйкува́ти; оголо́шувати страйкto strike work — припини́ти робо́ту
-
15 tenor
См. также в других словарях:
агрономічні руди — агрономические руды agronomic ores, fertilising ores agronomische Erze природні мінеральні утворення, що є сировиною для виробництва мінеральних добрив (апатитові руди, фосфорити, калійні солі), або вапнування кислих ґрунтів (вапняки, доломіти,… … Гірничий енциклопедичний словник
дроблення спеціальні методи — дробления специальные методы crushing special methods Spezialzerkleinerungsverfahren – нетрадиційні методи дроблення стиснутим середовищем, електрогідравлічним впливом, термообробкою тощо. Суть процесу дроблення стисненим середовищем полягає у… … Гірничий енциклопедичний словник
ЗАЛІЗИСТИЙ КВАРЦИТ (джеспіліт, таконіт, ітабірит) — железистый кварцит ferruginous quartzite, jaspilite, taconite, itabirite *Eisenquarzit метаморфічна гірська порода хемогенно осадового походження, що складається в осн. з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту тощо. З.к. найбільш поширений член… … Гірничий енциклопедичний словник
індукційні методи електророзвідки — индуктивные методы электроразведки inductive methods of electrical, prospecting *Induktionsverfahren der Geoelektrik, elektrischer Prospektierung, Elektromagnetometrie група методів електророзвідки, в яких змінне електромагнітне поле збуджується… … Гірничий енциклопедичний словник
кольорова металургія — цветная металлургия non ferrous metallurgy *NE Metallurgie, Buntmetallurgie, Metallhüttenwesen, Nichteisenhüttenwesen, Nichteisenmetallurgie галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють… … Гірничий енциклопедичний словник
відпалювати — I юю, юєш, недок., відпали/ти, алю/, а/лиш, док., перех., тех. Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей. II юю, юєш, недок., відпали/ти, алю/, а/лиш, док.,… … Український тлумачний словник
збагачувач — а, ч. 1) тех. Пристрій у карбюраторі двигуна для збагачування пального. 2) спец. Речовина, сполука і т. ін., які сприяють процесові збагачення руди, вугілля, ґрунту тощо … Український тлумачний словник
класифікатор — а, ч. 1) Фахівець із класифікації чого небудь; той, хто займається класифікацією. Класифікатор валют. 2) Довідник, який містить систематизований перелік виробничих стандартів. 3) Пристрій для механічного сортування подрібненої руди, вугілля тощо … Український тлумачний словник
колоша — I і, ж., діал. Холоша. II і, ж., спец. Певна кількість матеріалу (руди, палива, вапняку і т. ін.), що засипається за один раз у доменну піч, вагранку тощо … Український тлумачний словник
копальня — і, ж. Система підземних споруд для добування корисних копалин (руди, солі, благородних металів тощо). || Гірниче підприємство, де видобувають корисні копалини … Український тлумачний словник
люк — а, ч. 1) Отвір, звичайно з заслінкою, для проникнення вниз, усередину чого небудь. || Заслінка, дверцята, що прикривають такий отвір. 2) Отвір, що заміняє собою вікно. 3) спец. Отвір для засипання чого небудь або виймання зсередини чогось. 4)… … Український тлумачний словник